ХаркІвський нацІональний медичний університет icon

ХаркІвський нацІональний медичний університет

Реклама:



Скачати 145.09 Kb.
НазваХаркІвський нацІональний медичний університет
Дата конвертації26.06.2013
Розмір145.09 Kb.
ТипДокументи
джерело
1. /10рМетодСАРС-РПрЖ.doc
2. /10рМетодХНМУ-РПрЖ.doc
3. /10уМетодПреп-РПрЖ.doc
4. /10уМетодСАРС-РПрЖ.doc
5. /10уМетодХНМУ-РПрЖ.doc
6. /1рМетодСАРС_РНГ,РПР.doc
7. /1рМетодХНМУ-РЩЖ,РНГ,РПР.doc
8. /1уМетодПреп_РНГ,РПР.doc
9. /1уМетодПрепРНГ,РПР.doc
10. /1уМетодСАРС_РНГ,РПР.doc
11. /1уМетодХНМУ-РЩЖ,РНГ,РПР.doc
12. /2рМетодПрепРЖ.doc
13. /2рМетодСАРС_РЖ.doc
14. /2рМетодХНМУ-РЖ.doc
15. /2уМетодПрепРЖ.doc
16. /2уМетодСАРС_РЖ.doc
17. /2уМетодХНМУ-РЖ.doc
18. /3рМетодХНМУ-РПоЖ,РПе.doc
19. /3уМетодПреп-РПоЖ,РПе.doc
20. /3уМетодСАРС-РПоЖ,РПе.doc
21. /3уМетодХНМУ-РПоЖ,РПе.doc
22. /4рМетодХНМУ-РОК,РПК.doc
23. /4уМетодПреп-РОК,РПК.doc
24. /4уМетодСАРС-РОК,РПК.doc
25. /4уМетодХНМУ-РОК,РПК.doc
26. /5рМетодПрепРЛ.doc
27. /5рМетодСАРС_РЛ.doc
28. /5рМетодХНМУ-РЛ.doc
29. /5уМетодПрепРЛ.doc
30. /5уМетодСАРС_РЛ.doc
31. /5уМетодХНМУ-РЛ.doc
32. /6рМетодСАРС-РГЖ.doc
33. /6рМетодХНМУ-РГЖ.doc
34. /6уМетодПреп-РГЖ.doc
35. /6уМетодСАРС-РГЖ.doc
36. /6уМетодХНМУ-РГЖ.doc
37. /7рМетодХНМУ-РК,Mbs,ЛГМ.doc
38. /7уМетодХНМУ-РК,Mbs,ЛГМ.doc
39. /8рМетодСАРС-РШМ,РТМ,РЯ.doc
40. /8рМетодХНМУ-РШМ,РТМ,РЯ.doc
41. /8уМетодПреп-РШМ,РТМ,РЯ.doc
42. /8уМетодСАРС-РШМ,РТМ,РЯ.doc
43. /8уМетодХНМУ-РШМ,РТМ,РЯ.doc
44. /9рМетодХНМУ-РПо,РМП.doc
45. /9уМетодПреп-РПо,РМП.doc
46. /9уМетодСАРС-РПо,РМП.doc
47. /9уМетодХНМУ-РПо,РМП.doc
Методическая разработка для самостоятельной работы студентов Курс 5 Факультет
Методические указания для студентов 5 курса медицинских факультетов Модуль 1 Содержательный модуль 3 Тема 10
ХаркІвський нацІональний медичний університет
ХаркІвський нацІональний медичний університет
Методичні вказівки для студентів 5 курсу медичних факультетів Модуль 1 Змістовий модуль 3 Тема 10 рак передміхурової залози
Методические указания для самостоятельной работы студентов Курс 5 Факультет
Методические указания для студентов 5 курса медицинских факультетов Модуль 1 Содержательный модуль 1 Тема 1
ХаркІвський нацІональний медичний університет
ХаркІвський нацІональний медичний університет
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів Курс 5 Факультет
Методичні вказівки для студентів 5 курсу медичних факультетів Модуль 1 Змістовий модуль 1 Тема 1
Методическая разработка для преподавателей к практическому занятию
Методическая разработка для студентов к практическому занятию
Методические указания для студентов 5 курса медицинских факультетов Модуль 1 Содержательный модуль 1 Тема 2 опухоли желудка
№2. Рак стравоходу і шлунка
№2. Рак стравоходу і шлунка
Методичні вказівки для студентів 5 курсу медичних факультетів Модуль 1 Змістовий модуль 1 Тема 2 пухлини шлунка
Методические указания для студентов 5 курса медицинских факультетов Модуль 1 Содержательный модуль 1 Тема 3 рак печени. Рак поджелудочной железы актуальность темы
ХаркІвський нацІональний медичний університет
ХаркІвський нацІональний медичний університет
Методичні вказівки для студентів 5 курсу медичних факультетів Модуль 1 Змістовий модуль 1 Тема 3
Методические указания для студентов 5 курса медицинских факультетов Модуль 1 Содержательный модуль 1 Тема 4
ХаркІвський нацІональний медичний університет
ХаркІвський нацІональний медичний університет
Методичні вказівки для студентів 5 курсу медичних факультетів Модуль 1 Змістовий модуль 1 Тема 4
Методическая разработка для преподавателей к практическому занятию
Методическая разработка для студентов к практическому занятию
Методические указания для студентов 5 курса медицинских факультетов Модуль 1 Содержательный модуль 2 Тема 5 опухоли легкого
№5. Рак легені, пухлини середостіння
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів Курс 5 Факультет
Методичні вказівки для студентів 5 курсу медичних факультетів Модуль 1 Змістовий модуль 2 Тема 5 пухлини легені
Методическая разработка для самостоятельной работы студентов Курс 5 Факультет
Методические указания для студентов 5 курса медицинских факультетов Модуль 1 Содержательный модуль 2 Тема 6
ХаркІвський нацІональний медичний університет
ХаркІвський нацІональний медичний університет
Методичні вказівки для студентів 5 курсу медичних факультетів Модуль 1 Змістовий модуль 2 Тема 6 рак грудної залози
Методические указания для студентов 5 курса медицинских факультетов Модуль 1 Содержательный модуль 2 Тема 7
Методичні вказівки для студентів 5 курсу медичних факультетів Модуль 1 Змістовий модуль 2 Тема 7
Методическая разработка для самостоятельной работы студентов Курс 5 Факультет
Методические указания для студентов 5 курса медицинских факультетов Модуль 1 Содержательный модуль 3 Тема 8
ХаркІвський нацІональний медичний університет
ХаркІвський нацІональний медичний університет
Методичні вказівки для студентів 5 курсу медичних факультетів Модуль 1 Змістовий модуль 3 Тема 8
Методические указания для студентов 5 курса медицинских факультетов Модуль 1 Содержательный модуль 3 Тема 9
ХаркІвський нацІональний медичний університет
ХаркІвський нацІональний медичний університет
Методичні вказівки для студентів 5 курсу медичних факультетів Модуль 1 Змістовий модуль 3 Тема 9

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХаркІвський нацІональний медичнИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Затверджено


на методичній нараді кафедри онкології

Зав. кафедри


д.м.н., професор Старіков В.І.

“ ” ТРАВНЯ 2009 р.


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

Для самостійної роботи студентів

Курс 5


Факультет: Медичний (спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа»)

Навчальний предмет: онкологія

Модуль № 1

Змістовий модуль № 1

Тема: № 4. Рак ОБОДОВОЇ І ПРЯМОЇ КИШКИ

кількість навчальних годин -5


Харків 2009


Актуальнiсть теми.

За останні десятиріччя спостерігається ріст захворювання на рак товстого кишечника в усьому світі. Високу захворюваність зафіксовано в країнах Західної Європи та Північної Америки: США – 17,7 випадків на 100 тис. населення; Данії – 17,0; Великобританії – 16,7; Канаді – 14,1. В країнах Азії та Африки ця патологія трапляється рідше (Сенегал – 1,5; Шрі-Ланка – 1,0). За остані роки спостерігається неухильний ріст захворювання на рак прямої кишки у всьому світі. Висока захворюваність у країнах Західної Європи та Північної Америки і низька – в країнах Азії та Африки. За останні десятиріччя помітно зросла захворюваність і в Україні. В 90-х роках вона складає 14-15 випадків на 100 тис. населення. У Східній Європі захворюваність на рак товстої кишки зросла за останні 30 років майже в 4 рази. В Україні в 90-х роках захворюваність складає 15-17 випадків на 100 тис. населення.

У ряді країн західної Європи і Америки (США, Великобританія, Австралія та ін.) колоректальний рак є серйозною проблемою. За захворюваністю він займає третє місце в чоловіків після раку легенів і раку простати. За смертністю колоректальний рак займає в чоловіків друге місце після раку легень, у жінок – третє після раку легень і грудної залози.


Навчальна мета: Поглибити рівень теоретичні та практичні підготовки студентів з проблеми раку ободової (РОК) та прямої (РПК) кишки, а саме епідеміологічних чинників патоморфології, з клінічними формами і засобами сучасного спеціального лікування.

Знати:

Епідеміологію, етіологію РОК, передрак.

Патологічну анатомію РОК.

Класифікацію РОК за стадіями.

Симптоми різних клінічних форм РОК.

Діагностику РОК.

Лікування РОК.

Відновне лікування РОК.

Сприяючі фактори, захворюванність на рак прямої кишки (РПК).

Патологічну анатомію і шляхи регіонарного метастазуванння РПК.

Клінічні прояви і особливості клінічного перебігу РПК, ускладнення.

Методи діагностики, дифдіагностика РПК.

Методи лікування РПК в залежності від розташування пухлини.

Вміти:

Проводити огляд хворого на РОК, збір анамнезу і його аналіз.

Виконувати поверхову і глибоку пальпацію органів черевної порожнини.

Опрацювати план обстеження хворого і, грунтуючись на даних обстеження хворого, сформулювати клінічний діагноз і призначити план лікування хворому на РОК.

Проводити збір анамнезу у хворого на РПК і аналізувати його.

Проводити пальцеве дослідження прямої кишки.

Опрацювати план обстеження хворого і, грунтуючись на даних обстеження хворого, сформулювати клінічний діагноз і призначити план лікування.


Відмічено зв’язок раку товстого кишечника з характером харчування. Їжа з підвищеним вмістом білків і жирів сприятлива для появи цього захворювання. Має значення і тривалість контакту канцерогена з епітелієм кишечника, що залежить від кишкового пасажу. Куріння також збільшує ризик захворювання.

Різні відділи товстого кишечника уражуються пухлиним процесом неоднаково. Найчастіше трапляється рак сліпої кишки – 20-25%, рак сигмовидної кишки 10-12%, висхідної кишки 10-12%, низхідної кишки 8-10%, поперекової кишки 4-12%, печінкового та селезінкового кутів по 5-7%.

Макроскопічно розрізняють екзофітну, ендофітну та змішану (мезофітну) форми росту пухлин. Симптоматика раку товстого кишечника різноманітна. Вона зумовлена анатомічною формою росту пухлини, а також пов’язана з певними анатомофізіологічними відмінностями окремих відділів товстого кишечника. Деякі симптоми наявні частіше при пухлинах правої половини (біль, анемія, диспептичні симптоми, пальпабельність пухлини, симптоми запального процесу), інші трапляються частіше при ураженні лівої половини товстого кишечника (непрохідність, ентероколіт, патологічні виділення). Доцільніше однак виділяти клінічні форми у вигляді яких протікає дане захворювання: 1. Стенозуюча форма. 2. Ентероколітична форма. 3. Анемічна форма. 4. Диспептична форма. 5. Псевдозапальна форма. 6. Пухлинна форма. 7. Больова форма.

Для діагностики застосовують: об’єктивне обстеження хворого, лабораторні методи (загальний аналіз крові, аналіз калу на приховану кров), рентгенологічні дослідження, фіброколоноскопію, лапороскопію.

Обговорення додаткових методів обстеження, обгрунтування попереднього та клінічного діагнозів проводиться в навчаьній кімнаті за відсутності хворого.

При обгрунтуванні діагнозу звертається увага на стадію захворювання, клінічну групу, локалізацію і розповсюдженість пухлинного процесу.

Проводиться диференційний діагноз з доброякісними пухлинами і передраковими захворювання ободової кишки. Формулюється заключний діагноз.

Радикальним методом лікування є тільки операція. При раку сліпої, висхідної кишки і печінкового кута виконується правобічна геміколектомія. При локалізації пухлини в лівій половині товстої кишки робиться лівобічна геміколектомія. При раку поперечної ободової та сигмовидної кишки показана резекція кишки, відступаючи 5-6 см від видимого краю пухлини. Променева терапія не є ефективною. Хіміотерапія, як паліативний метод застосовується при неоперабельних пухлинах, та після умовно радикальних і паліативних операцій. Частіше призначають: 5-фторурацил, мітоміцин, адріабластин.

Хворі після операції з приводу раку товтсої кишки повинні бути під постійним наглядом з проведенням їм ендоскопічних, ультразвукових та лабораторних обстежень (визначення РЕА).

У хворих на рак ободової кишки після радикальних операцій досить швидко повно відновлюється працездатність. Під час експертизи працездатності слід брати до уваги стадію процесу, локалізацію пухлини, характер проведеного лікування а також професію, вік та стать хворого.

П’ятерічне виживання хворих на рак ободової кишки після радикальних операцій сягає 50-60%, а при І та ІІ стадіях 80%.

Відмічено зв’язок раку прямої кишки з характером харчування. Їжа з підвищеним вмістом білків і жирів сприятлива для появи цього захворювання.

Верхня межа прямої кишки відповідає висоті 15 см від краю задньопрохідного отвору. У прямій кишці розрізняють три відділи: нижньоампулярний (5 см), середньоампулярний (5-10 см), верхньоампулярний.

Найбільш частий симптом РПК – наявність патологічних виділень. Домішка крові у калі, яка з’являється перед дефекацією або під час дефекації, спостерігається в 75-90% хворих. Виділення крові пов’язане з деструктирними процесами. Інші патологічні виділення (слиз, гній) також з’являються при розпаді пухлини і наявності запального процесу, що притаманне для більш пізніх стадій.

Інша група симптомів – запори, зміна форми калу, потяги на стілець (тенезми) – пов’язана з порушенням функції кишечника.

Болі при пухлинах прямої кишки залежать від низки причин. Періодичні переймисті болі в животі свідчать про кишкову непрохідність. Постійні болі можуть бути наслідком місцевого поширення процесу. Кишкова непрохідність спостерігається в 30% хворих

Пальцеве дослідження прямої кишки є обов’язковим і незамінним методом діагностики РПК. Велике значення мають ректороманоскопія і ірігоскопія.

Обговорення додаткових методів обстеження, обгрунтування попереднього та клінічного діагнозів проводиться в навчаьній кімнаті за відсутності хворого.

При обгрунтуванні діагнозу звертається увага на стадію захворювання, клінічну групу, локалізацію і розповсюдженість пухлинного процесу.

Проводиться диференційний діагноз з доброякісними пухлинами і передраковими захворювання ободової кишки. Формулюється заключний діагноз.

Для лікування РПК застосовують хірургічний, променевий та цитостатичний методи. Вибір методу операції залежить від локалізації пухлини в прямій кишці.

1) внутрішньоочеревинна (передня) резекція прямої кишки виконується при розміщенні пухлини на відстані понад 12 см від задньопрохідного отвору;

2) Черевно-промежинна екстирпація прямої кишки (операція Кеню-Майлса) – при локалізації пухлини нижче 6-7 см від заднього прохідного отвору.

3) Черевно-анальна резекція прямої кишки – при пухлинах розміщених на відстані 7-12 см від задньопрохідного отвору.

4) Операція Гартмана – при наявності протипоказів для накладання внутрішньоочеревинного анастомозу.

Променеве лікування проводиться як паліативний метод при місцевому поширенні пухлини або при наявності протипоказів до операції.

Хіміотерапія малоефективна. Інколи застосовується у неоперабельних хворих, у пізніх стадіях 5-фторурацил, або фторафур. Більш ефективна поліхіміотерапія (5-фторурацил, мітоміцин С, адріабластин).

П’ятирічне виживання хворих на РПК становить 50-60%, а при ранніх стадіях 70-80%.

Близько 50% хворих на рак прямої кишки протягом усього життя після операції мають штучний відхідник. Це затруднює їх соматичну та психологічну реабілітацію. Тому розширення показів до органозберігаючих операцій є одним із шляхів медичної реабілітації таких хворих. Після екстирпації прямої кишки з формуванням штучного відхідника хворі з дебільшого визнаються непрацездатними (ІІ група інвалідності) і тільки іноді повертаються до попередньої роботи, не пов’язаної з фізичним навантаженням.

Література

Основна:

Білинський Б.Т. Онкологія. Львів, 1998.

Білинський Б.Т. Онкологія. Львів, 1992.

Петерсон Б.Е. Онкология. М.: Медицина, 1980.

Слинчак С.М. Онкология. Киев, 1989.

Трапезников Н.Н. Онкология. М.: Медицина, 1981.

Лекційний матеріал.

Додаткова література:

Александров Н.Н., Лыткин Н.И., Петров В.П. и др. Неотложная хирургия при раке толстой кишки. Минск.: Беларусь. 1980 г.- 330 с.

Ганичкин Г.А. Рак толстой кишки. М.: Медицина, 1970. – 223 с.

Ефимов Г.А., Ушаков Ю.М. Осложненный рак ободочной кишки. М.: Медицина. 1984 р. – 174 с.

Снешко Л.И. Профилактика рецидивов и метостазов рака толстой кишки. Ленинград: Медицина, 1976 г.

Сенютович Р.В. Операції при раку прямої кишки. Том І-ІІІ. Чернівці, 1996.– 360 с.

Александров В.И. Рак прямой кишки. М.: Медицина, 1977.

Кныш В.И., Боднарь Г.В. и др. Комбинированное комплексное лечение рака прямой кишки. М.: Медицина, 1990.– 124 с.

Фёдоров В.Д. Рак прямой кишки. М.: Медицина, 1987.– 320 с.

Холдин С.А. Злокачественные новообразования прямой кишки. Ленинград: Медицина, 1965.– 357 с.


Контрольні питання:

Захворюванність РОК. Значення характеру харчування.

Передракові захворювання. Методи профілактики раку.

Форми росту та локалізації пухлин. Закономірності метастазування.

Поділ на стадії.

Симптоми раку правої та лівої половини ободової кишки.

Основні клінічні варіанти РОК.

Діагностика РОК. Значення рентгенологічного та ендоскопічного обстеження.

Лікування (радикальне та паліативне). Обсяг хірургічного втручання залежно від локалізації пухлини.

Тактика при захворюванності на рак, що ускладнений гострою кишковою непрохідністю. Паліативні операції.

Покази до комбінованого лікування. Віддалені результати.

Захворюваність на РПК. Етіологічні фактори.

Форми росту і гістологічна будова пухлини.

Поділ на стадії. Закономірності метастазування.

Симптоми РПК. Клінічна картина в залежності від локалізації і форми росту пухлини.

Диференційний діагноз при кровотечі із прямої кишки (геморой, поліпи, дизентерія, тріщина заднього проходу).

Діагностика РПК. Клінічний мініум обстеження хворих. Пальцеве обстеження, ректороманоскопія, ірігографія, фіброколоноскопія.

Хірургічне і комбіноване лікування. Радикальні і паліативні операції. Показання до окремих операцій. Ведення хворих з протиприроднім заднім проходом.

Значення променевої терапії і хіміотерапевтичного лікування. Віддалені результати лікування.

тестові завдання (вірні відповіді позначені *)

Вкажіть країну з високим захворюванням на рак ободової кишки:

1. Японія;

2. США;*

3. Сенегал;

4.Ямайка;

5. Шрі-Ланка

2. Яке місце в світі займає рак ободової кишки серед усіх злоякісних пухлин:

1. друге;

2. п’яте

3. третє*

4. четверте

5. шосте

3. Яка найчастіша локалізація ракового ураження ободової кишки:

1. низхідний відділ ободової кишки;

2. сліпа кишка;*

3. сигмовидна кишка;

4. висхідний відділ ободової кишки;

5. поперечно-ободова кишка

4. Які розрізняють екзофітні форми росту раку ободової кишки:

1. поліпопдібна;

2. грибоподібна;

3. виразкова;

4. виразково-інфільтративна

5. 1 і 2*

5. Чашеподібний рак відносять до:

1. ендофітного;

2. екзофітного;

3. мезофітного*

4. інфільтративного

5. in situ

6. Гематогенно при раку ободової кишки найчастіше уражується:

1. печінка;*

2. мозок;

3. легені;

4. кістки.

5. нирки

7. Найінформативнішим методом дослідження раку ободової кишки вважають:

1. рентгенологічне дослідження;

2. ректороманоскопія;

3. фіброколоноскопія;*

4. УЗД;

5. гемокульттест.

8. Основний рентгенологічний метод дослідження раку ободової кишки:

1. ретропневмоперетонеум;

2. іригоскопія;*

3. пневморен.

4. оглядова рентгенографія черевної порожнини

5. рентгеноскопія з сульфатом барію per os

9. Вкажіть радикальний метод лікування раку ободової кишки:

1. хіміопроменева терапія;

2. променева терапія;

3. хірургічний;*

4. гормоно і імунотерапія;

5. всі відповіді вірні.

10. Захворюваність на РПК в Україні складає:

1. 17-18 на 100 тис;

2. 14-15 на 100 тис;*

3. 16-17 на 100 тис.

4. 18-19 на 100 тис.

5. 20-21 на 100 тис.

11. Причини, що призводять до розвитку РПК:

1. характер харчування;*

2. професійні шкідливості;

3. спадковість.

4. паління

5. статеві гормони

12. Яка найчастіша локалізація РПК:

1. нижньоампулярний відділ;

2. середньоампулярний відділ;*

3. верхньоампулярний відділ.

4. анальний канал

5. ректосігмоїдний відділ

13. До ендофітних форм росту РПК належить:

1. виразковий рак;*

2. поліпоподібний рак:

3. грибоподібний рак.

4. блюдцеподібний рак

5. інфільтративний рак

14. Основний шлях метастазування РПК:

1. гематогенний;

2. імплантаційний;

3. лімфогенний.*

4. не метастазує

5. по протязі

15. Найчастіший симптом при РПК:

1. наявність патологічних виділень;*

2. болі;

3. запори;

4. здуття живота

5. блювота

16. Основний метод скринінгу РПК:

1. ректороманоскопія;

2. пальцеве дослідження;*

3. ірігоскопія.

4. лапароскопія

5. визначення пухлинних маркерів

17. Радикальний метод лікування РПК:

1. хірургічний;*

2. хіміотерапевтичний;

3. променева терапія;

4. імунотерапія

5. гормонотерапія

18. Вибір виду операції при РПК залежить від:

1. форми росту пухлини;

2. морфологічної структури пухлини;

3. локалізації пухлини.*

4. статі хворого

5. наявності супутнього геморою

19. П’ятирічне виживання хворих на РПК становить:

1. 50-60%;*

2. 30-40%;

3. 60-70%;

4. 15-20%;

5. 70-80%.


клінічні ситуаційні задачі (вірні відповіді позначені *)


Задача 1. Хвора 78 років ургентно поступила до хірургічного відділення з приводу хронічної кишкової непрохідності. При обстеженні виявлено різке звуження анального отвору за рахунок щільної горбкуватої пухлини, яка займає більш як половину кола анального кільця. В ампулі прямої кишки при пальцьовому дослідженні – щільні, як камінь, калові маси.

A. Геморой

B. Рак анального відділу прямої кишки*

C. Хронічний парапроктит

D. Атрезія анального каналу

E. Поліп анального відділу прямої кишки


Задача 2. Чоловік 55 років скаржиться на біль та відчуття стороннього тіла в прямій кишці, здуття живота, закріпи, що чергуються з проносами, наявність слизу та крові в калі. Хворіє протягом 6 місяців, не лікувався. Об'єктивно: живіт здутий, печінка біля краю реберної дуги, симптоми подразнення очеревини негативні. Загальний аналіз крові - без змін. При пальцьовому дослідженні прямої кишки визначається щільний вал з горбкуватою поверхнею, болісний при пальпації; на рукавичці після дослідження – сліди крові. При ректороманоскопії - на 3 см від анусу визначається щільний вал з горбкуватою ерозованою поверхнею, контактно кровоточить.

A. Геморой

B. Поліп прямої кишки

C. Неспецифічний виразковий проктит

D. Рак прямої кишки*

E. Дизентерія, колітична форма, тяжкий перебіг


Задача 3 Хворий 67 років скаржиться на біль у правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла, втрату ваги протігом останніх 2-х місяців. При пальпації виявляється помірно болісний інфільтрат, у крові - анемія, помірний лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво. Симптом Щеткіна - негативний. Симптом Ровзинга та Бартом'є-Міхельсона –сумнівний.

A. Апендикулярний інфільтрат

B. Сальпінгоофорит

C. Псевдозапальна форма раку сліпої кишки *

D. Запальна псевдопухлина черевної порожнини

E. Деструктивний аппендицит


Задача 4. Хворий С., 47 років, поступив в ургентному порядку в хірургічне відділення міської лікарні зі скаргами на невідходження газів і калу, блювання кишковим вмістом, різке вздуття живота. При оглядовій рентгенографії черевної порожнини-множинні “чаші Клойберга”. Встановлений діагноз: “Гостра декомпенсована кишкова непрохідність”. В ургентному порядку виконана ляпаратомія, під час якої в ректосигмоїдному відділі товстої кишки виявлена пухлина 3х4 см., що обтурує просвіт кишки, петлі тонкої кишки різко роздуті. Ободова кишка збільшена до 10 см. в діаметрі. Який об`єм оперативного втручання потрібно виконати?

A. Передня резекція прямої кишки.

B. Колостома сигмовидної прямої кишки

C. Операція Гартмана *

D. Цекостома.

E. Пробну лапаратомію

Задача 5. Хворий 67 років скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, слабкість, стійкі закрепи більше 6 місяців. Об’єктивно: хворий блідий, при пальпації у правій здухвинній ділянці – інфільтрат 8 на 10 см, який не зміщується, при перкусії над ним тупий звук. Нb крові 80 г/л. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Апендикулярний інфільтрат

B. Хвороба Крона

C. Злоякісна пухлина сліпої кишки *

D. Рак правої нирки

E. Позаочеревна пухлина

Методичну розробку склав к.м.н., ас. Ходак А.С.


Додати документ в свій блог або на сайт


Реклама:

Схожі:

ХаркІвський нацІональний медичний університет iconХаркІвський нацІональний медичний університет
Факультет: Медичний (спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа»)

ХаркІвський нацІональний медичний університет iconХаркІвський нацІональний медичний університет
Факультет: Медичний (спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа»)

ХаркІвський нацІональний медичний університет iconХаркІвський нацІональний медичний університет
Факультет: Медичний (спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа»)

ХаркІвський нацІональний медичний університет iconХаркІвський нацІональний медичний університет
Факультет: Медичний (спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа»)

ХаркІвський нацІональний медичний університет iconХаркІвський нацІональний медичний університет
Факультет: Медичний (спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа»)

ХаркІвський нацІональний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни харкІвський нацІональний медичний університет
Факультет: Медичний (спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа»)

ХаркІвський нацІональний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни харкІвський нацІональний медичний університет
Факультет: Медичний (спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа»)

ХаркІвський нацІональний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни харкІвський нацІональний медичний університет
Факультет: Медичний (спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа»)

ХаркІвський нацІональний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни харкІвський нацІональний медичний університет
Факультет: Медичний (спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа»)

ХаркІвський нацІональний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни харкІвський нацІональний медичний університет
Факультет: Медичний (спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа»)

ХаркІвський нацІональний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни харкІвський нацІональний медичний університет
Факультет: Медичний (спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа»)

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©s2.nauch.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи